Критерії оцінювання знань учнів

Критерії оцінювання комплексної контрольної роботи з предмета історія України за професійним спрямуванням.

Контрольна робота виявляє знання учнями Блоку № 1

 Хронологічно охоплюється період з найдавніших часів  історії України до початку 20 століття.

Мета: виявлення ступеню формування системи історичних знань про походження та етапи розвитку історичного етносу; заснування та розпад Київської Русі, Галицько–Волинське князівство; українські землі у складі Великого князівства Литовського; виникнення козацтва та його роль в історії українського народу; етапи визвольної війни українського народу, розвиток українських земель у складі Російської та Австро–Угорської імперій;

Перший рівень – початковий (1-3 бали)

Пропонуються тестові завдання, виконання яких показує, що учень може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи, виявляє здатність фрагментарно відтворювати незначну, (менше половини), частину матеріалу.

Другий рівень – середній (4-6 балів)

Пропонується дати визначення історичних термінів і понять, знання яких демонструє, що учень (можливо з помилками і неточностями),  розуміє близько половини основного навчального матеріалу.

Третій рівень – достатній ( 7-9 балів)

Виконання завдань третього рівня показує, що знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами. Фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, можливо з деякими неточностями.

Четвертий рівень – високий (10-11 балів)

Пропонується творче завдання, виконання якого доводить що знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними. Учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти. Виявляти, обґрунтовувати і відстоювати особисту позицію.

Критерії оцінювання комплексної контрольної роботи для вимірювання залишкових знань учнів з предмета історія України за професійним спрямуванням.

Контрольна робота виявляє знання учнями Блоку № 2

Хронологічно цей період охоплює історію України з початку 20 століття до розвитку на сучасному етапі.

Мета: виявлення ступеню формування системи історичних знань про Україну у роки Першої світової війни, української революції та громадянської війни; розвиток України у складі СРСР; головні етапи формування незалежної України , сучасний розвиток.

Перший рівень – початковий (1-3 бали)

Пропонуються тестові завдання, виконання яких показує, що учень може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи, виявляє здатність фрагментарно відтворювати незначну, (менше половини), частину матеріалу.

Другий рівень – середній (4-6 балів)

Пропонується дати визначення історичних термінів і понять, знання яких демонструє, що учень (можливо з помилками і неточностями),  розуміє близько половини основного навчального матеріалу.

Третій рівень – достатній ( 7-9 балів)

Виконання завдань третього рівня показує, що знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами. Фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, можливо з деякими неточностями.

Четвертий рівень – високий (10-11 балів)

Пропонується творче завдання, виконання якого доводить що знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними. Учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти. Виявляти, обґрунтовувати і відстоювати особисту позицію.

Критерії оцінювання з предмета історія України

за професійним спрямуванням.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів на 4 курсі (молодших спеціалістів), є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенції.  

Основними групами компетенцій, яких потребує сучасне життя є:

Соціальні – пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні і розвитку демократичних інститутів суспільства;

Полікультурні – стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їх мови, релігії, культури тощо;

Комунікативні – передбачають опанування важливим у роботі й суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами;

Інформаційні – зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві й передбачають оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;

Саморозвитку і самоосвіти – пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

Творчі – реалізуються у прагненні й здатності до раціональної, продуктивної, творчої діяльності.

рівні	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I Початко-  вий	1	Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти.
	2	Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні "так — ні”); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність однієї події (на рівні "раніше — пізніше”).
	3	Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні "так — ні”); має загальне уявлення про історичну карту.
II Середній	4	Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох-шести простих речень) частину навчального матеріалу теми; дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об’єкт.
	5	Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій.
	6	Учень у цілому самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику).
ІІІ  Достат-   ній	7	Учень у цілому послідовно і логічно самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виокремлює окремі ознаки явищ та процесів; "читає” історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені у підручнику документи як джерело знань.
	8	Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає у цілому правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їхнього опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом.
	9	Учень у достатній мірі оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, залученими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення поняттям; у цілому самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати ці знання.
IV Високий	10	Учень володіє набутими знаннями та використовує їх для розв’язання нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх під час характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії.
	11	Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні навики роботи з історичною картою.
	12	Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ.

Однією із важливих складових оцінювання відповіді учня є мова

Для оцінювання усного виступу застосовуються наступні критерії:

змістовність викладу – повне, конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями;

логічність – послідовне, чітке висвітлення історичного матеріалу;

багатство мови – вживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Багатство мови зумовлює використання історичних документів, знання літературних пам’яток епохи, історико-публіцистичних творів;

   

емоційність і виразність – яскраво й образно висловлювати думки і почуття, вміло добирати приклади, точні слова;

правильне вживання слів – забезпечується додержанням норм української літературної мови, відсутністю слів-паразитів, жаргонних словотворень, русизмів, правильною вимовою і написанням історичних термінів.