Критерії оцінювання знань учнів

Критерії оцінювання комплексної контрольної роботи з предмета історія України за професійним спрямуванням.

Контрольна робота виявляє знання учнями Блоку № 1

 Хронологічно охоплюється період з найдавніших часів  історії України до початку 20 століття.

Мета: виявлення ступеню формування системи історичних знань про походження та етапи розвитку історичного етносу; заснування та розпад Київської Русі, Галицько–Волинське князівство; українські землі у складі Великого князівства Литовського; виникнення козацтва та його роль в історії українського народу; етапи визвольної війни українського народу, розвиток українських земель у складі Російської та Австро–Угорської імперій;

Перший рівень – початковий (1-3 бали)

Пропонуються тестові завдання, виконання яких показує, що учень може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи, виявляє здатність фрагментарно відтворювати незначну, (менше половини), частину матеріалу.

Другий рівень – середній (4-6 балів)

Пропонується дати визначення історичних термінів і понять, знання яких демонструє, що учень (можливо з помилками і неточностями),  розуміє близько половини основного навчального матеріалу.

Третій рівень – достатній ( 7-9 балів)

Виконання завдань третього рівня показує, що знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами. Фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, можливо з деякими неточностями.

Четвертий рівень – високий (10-11 балів)

Пропонується творче завдання, виконання якого доводить що знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними. Учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти. Виявляти, обґрунтовувати і відстоювати особисту позицію.

Критерії оцінювання комплексної контрольної роботи для вимірювання залишкових знань учнів з предмета історія України за професійним спрямуванням.

Контрольна робота виявляє знання учнями Блоку № 2

Хронологічно цей період охоплює історію України з початку 20 століття до розвитку на сучасному етапі.

Мета: виявлення ступеню формування системи історичних знань про Україну у роки Першої світової війни, української революції та громадянської війни; розвиток України у складі СРСР; головні етапи формування незалежної України , сучасний розвиток.

Перший рівень – початковий (1-3 бали)

Пропонуються тестові завдання, виконання яких показує, що учень може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи, виявляє здатність фрагментарно відтворювати незначну, (менше половини), частину матеріалу.

Другий рівень – середній (4-6 балів)

Пропонується дати визначення історичних термінів і понять, знання яких демонструє, що учень (можливо з помилками і неточностями),  розуміє близько половини основного навчального матеріалу.

Третій рівень – достатній ( 7-9 балів)

Виконання завдань третього рівня показує, що знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами. Фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, можливо з деякими неточностями.

Четвертий рівень – високий (10-11 балів)

Пропонується творче завдання, виконання якого доводить що знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними. Учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти. Виявляти, обґрунтовувати і відстоювати особисту позицію.

Критерії оцінювання з предмета історія України

за професійним спрямуванням.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів на 4 курсі (молодших спеціалістів), є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенції.  

Основними групами компетенцій, яких потребує сучасне життя є:

Соціальні – пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні і розвитку демократичних інститутів суспільства;

Полікультурні – стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їх мови, релігії, культури тощо;

Комунікативні – передбачають опанування важливим у роботі й суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами;

Інформаційні – зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві й передбачають оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;

Саморозвитку і самоосвіти – пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

Творчі – реалізуються у прагненні й здатності до раціональної, продуктивної, творчої діяльності.

рівні	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I Початко-  вий	1	Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти.
	2	Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні "так — ні”); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність однієї події (на рівні "раніше — пізніше”).
	3	Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні "так — ні”); має загальне уявлення про історичну карту.
II Середній	4	Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох-шести простих речень) частину навчального матеріалу теми; дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об’єкт.
	5	Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій.
	6	Учень у цілому самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику).
ІІІ  Достат-   ній	7	Учень у цілому послідовно і логічно самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виокремлює окремі ознаки явищ та процесів; "читає” історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені у підручнику документи як джерело знань.
	8	Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає у цілому правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їхнього опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом.
	9	Учень у достатній мірі оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, залученими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення поняттям; у цілому самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати ці знання.
IV Високий	10	Учень володіє набутими знаннями та використовує їх для розв’язання нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх під час характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії.
	11	Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні навики роботи з історичною картою.
	12	Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ.

Однією із важливих складових оцінювання відповіді учня є мова

Для оцінювання усного виступу застосовуються наступні критерії:

змістовність викладу – повне, конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями;

логічність – послідовне, чітке висвітлення історичного матеріалу;

багатство мови – вживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Багатство мови зумовлює використання історичних документів, знання літературних пам’яток епохи, історико-публіцистичних творів;

   

емоційність і виразність – яскраво й образно висловлювати думки і почуття, вміло добирати приклади, точні слова;

правильне вживання слів – забезпечується додержанням норм української літературної мови, відсутністю слів-паразитів, жаргонних словотворень, русизмів, правильною вимовою і написанням історичних термінів.

4 курс

Комплексна контрольна робота з предмета історія України за професійним спрямуванням.

I варіант

1 рівень

1) Який видатний історик був автором 10-томної «Історії України - Русі»?

А) М. Костомаров;

Б) Д. Яворницький;

В) М. Грушевський.

2) Люблінську унію було підписано у:

А) 1569 р;

Б) 1596 р;

В) 1581 р.

3) Засновником Києво-Могилянської академії був:

А) Б. Хмельницький;

Б) П. Могила;

В) В. Острозький.

4) Хто був останнім гетьманом України ?

А) К. Розумовський;

Б) І. Мазепа;

В) П. Орлик.

2 рівень

Дайте визначення термінів і понять:

-         Запорозька Січ;

-         Реєстрове козацтво;

-         Кревська унія;

-         Протекторат.

3 рівень

1)    Чому княгиню Ольгу називали мудрою?

2)    Складіть історичний портрет видатного українського діяча (на вибір):

-         Володимира Великого;

-         Богдана Хмельницького;

-         Петра Могили.

4 рівень

Що ви знаєте про діяльність громад на українських землях? У чому полягає їх історичне значення?

Комплексна контрольна робота для вимірювання залишкових знань учнів з предмета історія України за професійним спрямуванням.

I варіант

1 рівень

1) Виникнення Української Центральної Ради відбулося:

А) 3 березня 1917 р;

Б) 15 лютого 1917 р ;

В) 29 січня 1918 р.

2) Звільнення м. Київ від німецько-фашиських загарбників відбулося:

А)  9 травня 1945 р;

Б)  6 листопада 1943 р;

В)  23 серпня1943 р.

3) Проголошення радянської влади в Україні відбулося:

А) 11 грудня 1917 р;

Б) 7 листопада 1917 р;

В) 25 жовтня 1917 р.

4)  Обрання Л. Кравчука президентом України відбулося:

А) 24 серпня 1991 р;

Б) 28 червня 1996 р;

В) 1 грудня 1991 р.

2 рівень

Дайте визначення термінів і понять:

-         Застій;

-         Продрозкладка;

-         Тоталітаризм;

-         Ратифікація.

3 рівень

Заповніть таблицю: «Реформи нової економічної політики (НЕПу) 1921-1929 рр. в Україні»

Галузь:                                          Заходи:

-        Економіка

-        Політика

-        Культура

4 рівень

Уявіть, що ви репортер. Які б два питання ви поставили М. Хрущову?  Поясніть та обґрунтуйте, чому саме на такі питання ви прагнете дізнатися відповідь.

Комплексна контрольна робота для вимірювання залишкових знань учнів з предмета історія України за професійним спрямуванням.

II варіант

1 рівень

1) Вкажіть хто був лідером повстанського селянського руху під час Громадянської війни 1917-1921рр. в Україні :

А) А. Денікін;

Б) Н. Махно;

В) В. Ленін.

2)  Хто очолив комісію по вилученню зерна в Україні у 1932 р?

А)  В. Молотов;

Б)  П. Постишев;

В) С. Косіор.

3) Формування території УРСР було завершено у:

А) 1939 р;

Б) 1945 р;

В) 1954 р.

4)  Зовнішня політика незалежної України базується на принципах:

А) Багатовекторності;

Б) Нейтралітету;

В) Рівноправності.

2 рівень

Дайте визначення термінів і понять:

-         Перебудова;

-         Конфедерація;

-         Номенклатура;

-         Геноцид.

3 рівень

Заповніть таблицю: «Реформи М. Хрущова 1953-1964 рр. в Україні»

Галузь:                                          Заходи:

-        Економіка

-        Політика

-        Культура

4 рівень

Уявіть, що ви репортер. Які б два питання ви поставили М. Горбачову?  Поясніть та обґрунтуйте, чому саме на такі питання ви прагнете дізнатися відповідь.

 Комплексна контрольна робота з предмета історія України за професійним спрямуванням.

II варіант

1 рівень

1) Вікентій Хвойка уславився тим, що:

А) Відкрив поселення трипільців;

Б) Був автором 10-томної «Історії України-Русі»;

В) Написав першим історію м. Києва.

2) Князь Володимир Великий розпочав запроваджувати християнство в Київській державі :

А) 980 р;

Б) 988  р;

В) 1036 р.

3) Поразка в якій битві завадила І. Мазепі реалізувати плани щодо визволення України від Московського панування?

А) Битві під Берестечком;

Б) Полтавській битві;

В) Конотопській битві.

4) Збірка віршів Т. Шевченка, що відіграла провідну роль в історії України має назву:

А) Енеїда;

Б) Русалка Дністрова;

В) Кобзар.

2 рівень

Дайте визначення термінів і понять:

-         Слобожанщина;

-         Хоругва;

-         Люблінська унія;

-         Пролетаріат;

3 рівень

1)    Чим уславився Володимир Мономах?

2)    Складіть історичний портрет видатного українського діяча (на вибір):

-         Володимира Острозького;

-         Івана Мазепи;

-         Ярослава Мудрого.

4 рівень

Що ви знаєте про українсько-московський договір 1564 р ? У чому полягає його історичне значення?

ПЛАН СЕМІНАРУ

НА ТЕМУ :  Київська Русь

Мета: навчальна  закріпити набуті знання з даної теми, поглибити знання шляхом передачі інформації між учнями і викладачем, розширити  світогляд шляхом опрацювання художньої літератури, публіцистики та інших нестандартних у навчанні джерел інформації;  розвивати  вміння самостійної роботи з додатковою літературою, навички критичного аналізу, розуміння колективу як єдиного механізму та своєї ролі у навчальному процесі;  виховувати в учнів бажання здобувати та пізнавати новий навчальний матеріал, почуття відповідальності, толерантності, патріотизму.

I. Виникнення та розвиток Київської Русі

1.      Походження та розселення слов ян. Слов яни під час Великого переселення.

2.      Розселення племінних союзів східних слов ян у VIII – IX ст. на території України.

3.      Державотворчі та етнічні процеси в період утворення Київської Русі. Походження назви «Русь».

4.      Внутрішня та зовнішня політика київських князів у середині IX- наприкінці X ст.

II. Київська Русь наприкінці X – у першій половині XI ст.

1.      Правління князя Володимира. Запровадження християнства як державної релігії.

2.      Князювання Ярослава Мудрого.

3.      Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі.

III. Київська Русь у другій половині XI - першій половині XIII ст.

1.      Становище в державі за часів правління Ярославичів. Любецький з’їзд князів.

2.      Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха. Поява удільних князівств.

3.      Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств.

4.      Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства.

5.      Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств.

IV. Розвиток культури Київської Русі

V. Київська Русь в історії Європи. Історичне значення для України

ПЛАН СЕМІНАРУ

НА ТЕМУ :  Козацька доба в Україні

Мета: навчальна  закріпити набуті знання з даної теми, поглибити знання шляхом передачі інформації між учнями і викладачем, розширити  світогляд шляхом опрацювання художньої літератури, публіцистики та інших нестандартних у навчанні джерел інформації;  розвивати  вміння самостійної роботи з додатковою літературою, навички критичного аналізу, розуміння колективу як єдиного механізму та своєї ролі у навчальному процесі;  виховувати в учнів бажання здобувати та пізнавати новий навчальний матеріал, почуття відповідальності, толерантності, патріотизму.

I. Виникнення та розвиток українського козацтва

1.     Запорозька Січ.

2.     Утворення реєстрового козацтва.

3.     Повстання 1591-1596 рр.

II. Українські землі в першій половині XVII ст.

1.     Морські походи козаків.

2.     Участь козацтва в Хотинській війні.

3.     Козацькі повстання 20-30х рр. XVII ст.

III. Початок національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

1.     Передумови національно-визвольної війни.

2.     Перебіг воєнних подій.

3.     Заснування козацької держави – Війська Запорозького.

4.     Українсько-московський договір 1564 р.

IV Причини ліквідації козацької держави

V. Розвиток культури

VI. Козацька держава в історії Європи. Історичне значення для України

 ПЛАН СЕМІНАРУ

НА ТЕМУ :  Україна в роки Другої світової війни

Мета: навчальна  закріпити набуті знання з даної теми, поглибити знання шляхом передачі інформації між учнями і викладачем, розширити  світогляд шляхом опрацювання художньої літератури, публіцистики та інших нестандартних у навчанні джерел інформації;  розвивати  вміння самостійної роботи з додатковою літературою, навички критичного аналізу, розуміння колективу як єдиного механізму та своєї ролі у навчальному процесі;  виховувати в учнів бажання здобувати та пізнавати новий навчальний матеріал, почуття відповідальності, толерантності, патріотизму.

I. Українські землі у 1939 – 1941 рр.

1.     Значення пакту Молотова - Ріббентропа.

2.     Радянізація західноукраїнських земель.

II. Початок Великої Вітчизняної війни

1.     Перебіг воєнних подій 1941-1942 рр. в Україні.

2.     Окупаційний режим в Україні.

3.     Рух Опору та його течії.

III. Визволення території України від німецько-фашиських загарбників

1.     Перебіг воєнних подій 1943-1944 рр. в Україні.

2.     Битва за Дніпро.

IV. Розвиток культури України в роки Другої світової війни

3.     Розвиток науки та освіти.

4.     Розвиток мистецтва.

V. Харків під час окупації

VI. Історичне значення Другої світової та Великої Вітчизняної війни. 

5.     Вплив на подальший розвиток України.

6.     Різні точки зору та спірні питання.

     

ПЛАН СЕМІНАРУ

НА ТЕМУ :  Україна в роки Другої світової війни

Мета: навчальна  закріпити набуті знання з даної теми, поглибити знання шляхом передачі інформації між учнями і викладачем, розширити  світогляд шляхом опрацювання художньої літератури, публіцистики та інших нестандартних у навчанні джерел інформації;  розвивати  вміння самостійної роботи з додатковою літературою, навички критичного аналізу, розуміння колективу як єдиного механізму та своєї ролі у навчальному процесі;  виховувати в учнів бажання здобувати та пізнавати новий навчальний матеріал, почуття відповідальності, толерантності, патріотизму.

I. Україна в умовах незалежності

1.     Початок державотворчих процесів.

2.     Президенти незалежної України.

3.     Конституційні процеси в Україні.

4.     Розвиток партійно-політичної системи.

5.     Економічний розвиток незалежної України

II.  Етносоціальні та культурні процеси в Україні наприкінці XX - на XXI початку ст..

6.     Президентство Л. Кравчука.

7.     Державні символи України.

III. Президентство Л. Кучми

1.     Демографічні зміни.

2.     Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля.

3.     Етносоціальни процеси в Україні.

4.     Особливості розвитку культури незалежної України.

IV. Зовнішньополітична діяльність незалежної України

5.     Основні принципи зовнішньої політики України.

6.     Діяльність України в міжнародних організаціях.

7.     Україна в умовах глобалізації.